Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.
21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.Головна мета свята– показати важливість та підтримати самобутність кожної окремої мови світу.
Українська поетеса Ліна Костенко влучно зауважила: «Нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову», адже без мови нація помирає, тому що в ній міститься культура і історія цілої держави. У ці важкі часи українцям як ніколи важливо підтримувати свою рідну мову словом, віршем, піснею.
Знати, берегти рідну мову – обов’язок кожної людини. Народ, який не усвідомлює значення рідної мови, її ролі в розвитку особистості, не може розраховувати на гідне місце в суцвітті народів. Сьогодні, в умовах спротиву українців повномасштабному російському вторгненню, за українську мову, за національну ідентичність та право бути господарями на своїй землі борються кращі сини та доньки країни. Мова є потужною рушійною силою, яка об’єднала українців і весь світ та веде до Перемоги України!

До Міжнародного дня рідної мови презентуємо матеріал, який розробила Кононова Марія Юрʼївна, викладач української мови та літератури.